21 жовтня у Міністерстві з питань жилого-комунального господарства відбулась Друга зустріч координаційної групи Національного діалогу з питань політики у секторі водопостачання та водовідведення України на тему: «На шляху подолання негативних наслідків децентралізації для сектору водопостачання та водовідведення».

У своїй доповіді Перший заступник Міністра Григорій Семчук розглянув основні проблемні питання, що існують в галузі водопостачання та водовідведення та зумовлені наслідками процесу передачі владних повноважень від центральних органів влади органам місцевого самоврядування. Й представив «дорожню карту» реформування. Він також зазначив, що основна мета реформи в секторі полягає у створенні однакових умов роботи для всіх учасників ринку водопровідно-каналізаційного господарства України незалежно від територіальної приналежності та величини  населеного пункту, а також в переході на якісно новий рівень відносин.

В Україні, у відповідності до закону, органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст мають повноваження вирішувати питання, що стосуються водопостачання та  водовідведення, а також здійснювати контроль за якістю питної води. Таким чином, децентралізація повноважень у вищезазначеній сфері закріплена в законодавчих актах шляхом передачі відповідальності від органів державної влади органам місцевого самоврядування. Однак, є суттєві відмінності в тому, наскільки ефективно цей процес відбувся в населених пунктах різних за величиною та рівнем соціально-економічного розвитку, пов’язаним з нерівномірним розподілом ресурсів. 

Національний діалог був взаємозбагачений представниками різних міжнародних організацій, які виступали за поглиблення децентралізації у сфері водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ). Із презентацією моделі децентралізованого водопостачання виступив Вячеслав Сороковський, експерт з питань децентралізації Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

«На наш погляд, говорити про децентралізацію у сфері ВКГ як про здійснений факт навряд чи можна, оскільки передачу повноважень та відповідальності місцевому самоврядуванню у сфері ВКГ не було підкріплено відповідними фінансовими та іншими політико-правовими механізмами. Тож концепція децентралізації у цій сфері не була реалізована повною мірою. Тому скоріше варто говорити не про негативні наслідки децентралізації, а про негативні наслідки неповної децентралізації», – зазначив Вячеслав Сороковський.

На думку експерта, саме ці наслідки найбільш негативно відбилися на 14,5 млн. громадян України – мешканцях сільських територій, оскільки сільські ради виявилися найуразливішими у відношенні дисбалансу між отриманими повноваженнями та наявними спроможностями.

Згідно з даними Національної доповіді про якість питної та стан питного водопостачання в Україні у 2008 році, лише 22% сільських населених пунктів мають централізоване водопостачання. Хоча про технічний стан більшості з цих систем годі й говорити. До інших факторів, що поглиблюють кризу у цій сфері, можна віднести низький рівень якості сільського водопостачання, недостатні спроможності сільських органів місцевого самоврядування щодо організації якісної послуги, відстороненість мешканців села від питань місцевого розвитку тощо.

«Модель децентралізованого водопостачання сільських територій, що її підтримує DESPRO, доводить свою дієвість у нинішніх соціально-економічних умовах і вирішує як швидкі завдання (організація якісної послуги водопостачання сільської громади), так і довготривалі (розвиток громади, підвищення спроможності ОМС і т. ін.)», – наголосив експерт проекту.
 

Результатом зустрічі стало ухвалення «дорожньої карти» реформ у секторі водопостачання та водовідведення, яка містить завдання, заходи та механізми реалізації реформи. «Дорожня карта» розроблена на період з жовтня 2010 року по грудень 2015 року.
   

З використанням матеріалів прес-служби МінЖКГ